З метою дотримання принципів академічної доброчесності, етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою, проводиться обов’язкова процедура рецензування всіх статей, що надходять до редакції журналу «Публічне право». Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання.

Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті.

Форми рецензування статей:

  • зовнішня (рецензування рукописів статей доктором або кандидатом наук, який є фахівцем у відповідній галузі);
  • внутрішня (рецензування рукописів статей членами редакційної колегії):

1. У зовнішній рецензії повинні бути висвітлені наступні питання:

  • відповідність змісту статті заявленій у назві темі;
  • відповідність статті сучасним досягненням у зазначеній галузі;
  • доступність статті читачам, на яких вона розрахована, з точки зору мови, стилю, розташування матеріалу та ін.;
  • доцільність публікації статті з урахуванням раніше виданої з цього питання літератури;
  • позитивні сторони, а також недоліки статті, які виправлення й доповнення мають бути внесені автором;
  • висновок про можливість опублікування даного рукопису в журналі.

2. Зовнішні рецензії засвідчуються в порядку, установленому в установі, де працює рецензент. Рецензія повинна бути підписана рецензентом із розшифровкою посади, наукового ступеня і вченого звання.

3. Внутрішня рецензія виконується членами редакційної колегії журналу (із списком членів редакційної колегії можна ознайомитись на сайті видання та на сторінках друкованого примірнику журналу).

У журналі використовуються двостороннє «сліпе» рецензування (doubleblind — обидва не знають один про одного).

Для рецензування статей можуть запрошуватися, окрім членів редакційної колегії, й інші вітчизняні та зарубіжні висококваліфіковані фахівці (здебільшого доктори наук, професори), які мають ґрунтовні знання, відповідну компетенцію, а також досвід роботи за конкретним науковим напрямом.

4. Строки рецензування в кожному окремому випадку визначаються з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статті, але не можуть перевищувати трьох тижнів.

5. Рецензент коментує якість рукопису за такими пунктами, як:

  • наукова новизна,
  • обґрунтованість результатів,
  • значення результатів,
  • ясність викладання,
  • якість оформлення.

6. Відповідно до цих пунктів виноситься рішення про доцільність публікації, про необхідність доопрацювання рукопису або про недоцільність публікації.

7. У випадку відхилення статті від публікації редакція направляє авторові мотивовану відмову.

8. Статті видатних вчених, а також спеціально запрошені статті можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування. Не рецензуються статті, авторами (співавторами) яких є члени редакційної колегії видання.

9. Остаточне рішення про доцільність публікації ухвалюється вченою радою Ужгородського національного університету та оформлюється рішенням про рекомендацію випуску до друку.

10. Оригінали рецензій зберігаються в редакції журналу.

 

Етичні принципи

Рукописи на стадії розгляду є суворо конфіденційними, тому рецензент не повинен обговорювати рукопис або навіть згадувати про його існування в розмові з третіми особами. У винятковому випадку, коли рецензент хоче проконсультуватися з колегою з того чи іншого питання щодо рукопису, він доводить до відома про це редактора.

Рецензенти не повинні використовувати отриману інформацію в особистих корисливих цілях.